Родина Тихих перед війною: сестра Зіна, батько Іван Петрович, мати Марія Кіндратівна, Олексій з баяном, брат Микола
Олексій з баяном
Олекса Тихий в молоді роки
О. Тихий під час викладання у Олесієво-Дружківській школі робочої молоді
На цій фотографії Олексій ще зовсім маленький, йому 3,5 рочки (хлопчик в кашкеті зліва)
Село Олексієво-Дружківка на Донеччині. Тут була школа, де Олекса Тихий працював у 1952 – 1957 рр.
Олексій Іванович у роки навчання в МДУ
О. Тихий у Баку
Вірним другом Олексія Івановича був велосипед
О. Тихий у вечірній школі Ол.-Дружківки
Атестат О.Тихого
Витяг з трудової книжки Олексія Івановича
УВ'ЯЗНЕННЯ ТА ПЕРЕПОХОВАННЯ
Барак ВС-389/36, з 1995 р. – Меморіальний музей історії політичних репресій і тоталітаризму “Пермь-36”. Найближче вікно – карцер № 3, де карався Олекса Тихий та загинув Василь Стус. Фото Василя Овсієнка, грудень, 1999 р.
Камера № 17. У ній у різний час сиділи Олекса Тихий, Іван Кандиба, Василь Курило, Василь Овсієнко, Юрій Литвин, Михайло Горинь та інші
Поховальна процесія на Байковому кладовищі 19 листопада 1989 р.
Перепоховання Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого на Байковому кладовищі 19 листопада 1989 р. У центрі о. Ярослав Лесів, Левко Лук’яненко (говорить), Горинь (ведучий), Іван Драч. Фото Петра Ромка.
Козацький хрест на могилі Олекси Тихого на Байковому кладовищі в Києві. Художник – Микола Малишко. 1993 р.
Біля червоного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка – навпроти пам’ятника Кобзареві
19 листопада, біля Київського національного університету домовину поета Василя Стуса тримають колишні політв’язні. На світлині: Левко Лук’яненко (ліворуч) і Михайло Горинь
Три козацькі хрести на могилах Василя Стуса, Юрія Литвина, Олекси Тихого. Фото з акції пам’яті у 20-у річницю перепоховання українських дисидентів. Київ, Байкове кладовище, 19 листопада 2009 року
